ТИШКОВЕЦЬ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ТИШКОВЕЦЬ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
18.08.1986 – 23.03.2026
Проживав у селі Серники.
Захисник України, розвідник Збройних Сил України.
Народився в селі Іванчиці Зарічненського району у звичайній українській родині. Навчався у місцевій школі, яку закінчив у 2001 році. Одразу після навчання розпочав трудову діяльність, оскільки відчував велику відповідальність за добробут та підтримку своєї сім'ї.
З перших днів повномасштабного вторгнення, у найважчий для країни час, Віктор без вагань став на захист рідної землі. Свій військовий шлях розпочав у складі Зарічненського добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ).
Паралельно з основною службою він неодноразово відвідував зону найзапекліших бойових дій як волонтер. Доставляв гуманітарні вантажі у Бахмут, Часів Яр та Дружківку. Брав активну участь у розбудові оборонних рубежів на сході (Покровська агломерація) та самовіддано працював над облаштуванням державного кордону. Саме ці поїздки на фронт загартували його дух і привели до рішення стати до лав Збройних Сил України добровольцем. Служив у 104-й бригаді в роті розвідки. Під час виконання обов'язків проявляв себе як сумлінний та відповідальний воїн, користувався непересічним авторитетом серед побратимів завдяки своїй чесності та врівноваженому характеру.
15 березня 2026 року, мужньо виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Мала Слобідка Сумської області, Віктор потрапив під обстріл ворожих дронів. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Віктор Тишковець назавжди вписав своє ім'я в історію України як символ незламності та самопожертви. Він був надійною опорою для своєї мами, молодшого брата та всієї громади.
Честь і шана Герою!
Похований 26 березня 2026 року на кладовищі в селі Серники.
