Зарічненщина в жалобі
Сьогодні, 30 червня, громада у невимовному болю та глибокій жалобі зустрічала свого сина, воїна, який повернувся додому назавжди — на щиті. Ми провели в останню дорогу солдата Валентина Володимировича ШЕМЕЙКА..
Ставши на коліна, з опущеними головами та сльозами на очах, земляки утворили живий коридор шани. Дорога до рідного дому була встелена квітами — останнім дарунком від тих, чий спокій він захищав. В останню дорогу Валентина провели найрідніші люди, бойові побратими, які розділили з ним тягар служби, представники влади та громада.
Йому назавжди залишиться 54… У 2023 році він став до лав Збройних Сил України, гідно ніс службу в інженерному підрозділі. Та 22 червня на Київщині його серце, серце мужнього воїна, не витримало напруги війни і зупинилося назавжди.
Висловлюємо найглибші, найщиріші співчуття родині та близьким загиблого. Ваша втрата — це наш спільний, невгамовний біль. Жодні слова не зможуть його втамувати.
Вічна і світла пам'ять Герою. Його ім'я назавжди вписане в історію нашої громади та України. Ми не забудемо, якою дорогою ціною дається наша свобода.
