Звільнення під час воєнного стану: що варто знати

Дата: 21.05.2025 11:13

Кількість переглядів: 107

Воєнний стан в Україні вніс значні корективи у трудові відносини, зокрема й у процедуру звільнення працівників. Важливо знати свої права та обов’язки як роботодавцям, так і працівникам, щоб уникнути порушень законодавства. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) надає роз’яснення з цього питання, опираючись на чинне законодавство, включаючи Кодекс законів про працю України (КЗпП) та Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136-IX).

Звільнення під час воєнного стану: що варто знати

Загальні підстави для звільнення, передбачені КЗпП, продовжують діяти і під час воєнного стану:

Угода сторін (стаття 36 КЗпП).
Закінчення строкового трудового договору (пункт 2 статті 36 КЗпП).
З ініціативи працівника (стаття 38 КЗпП).
З ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП).
Інші підстави, передбачені КЗпП (наприклад, переведення до іншого роботодавця, відмова працівника від переведення на іншу роботу у зв’язку з переміщенням підприємства тощо).

Особливості звільнення з ініціативи роботодавця під час воєнного стану (стаття 5 Закону № 2136-IX):

Закон № 2136-IX розширює перелік підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану. Окрім підстав, передбачених статтею 40 КЗпП, роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з:

Відсутністю працівника на роботі протягом чотирьох місяців поспіль та неінформуванням про причини такої відсутності.
Невиконанням працівником своїх трудових обов’язків, у тому числі внаслідок його відсутності на роботі у зв’язку з військовою агресією проти України, що унеможливлює виконання ним трудових обов’язків.
Ліквідацією підприємства, установи, організації, зміною організації виробництва і праці, у тому числі скороченням чисельності або штату працівників.

Важливо!

Порядок звільнення: Роботодавець зобов’язаний дотримуватися встановленої процедури звільнення, передбаченої КЗпП (наприклад, попередження працівника у встановлені строки у випадках скорочення). Закон № 2136-IX може вносити певні корективи щодо строків попередження.
Виплата компенсації: При звільненні працівнику виплачується заробітна плата за фактично відпрацьований час, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та інші виплати, передбачені законодавством та колективним договором.
Обмеження звільнення: Закон № 2136-IX встановлює певні обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників (наприклад, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю), крім випадків повної ліквідації підприємства.

Звільнення з ініціативи працівника (стаття 4 Закону № 2136-IX):

Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, якщо його права та законні інтереси порушуються роботодавцем, зокрема у зв’язку з:

Бойовими діями в районі розташування підприємства, установи, організації, та існує загроза його життю та здоров’ю.
Іншими обставинами, що об’єктивно унеможливлюють продовження трудових відносин (наприклад, переїзд в іншу місцевість, догляд за хворим членом сім’ї).

Обов’язки працівників:

Працівники зобов’язані виконувати свої трудові обов’язки, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, умов трудового договору.
У разі неможливості виконувати роботу через обставини, пов’язані з воєнним станом, працівник повинен невідкладно повідомити про це роботодавця будь-яким доступним способом.

Важливо для обох сторін:

Усі дії, пов’язані зі звільненням, мають відбуватися у письмовій формі (наказ/розпорядження роботодавця, заява працівника).
У випадку виникнення спорів щодо звільнення, працівник має право звернутися до суду.
Слідкуйте за оновленнями законодавства, оскільки у період воєнного стану можуть вноситися зміни до трудового законодавства.

Куди звертатися за консультацією та захистом своїх прав: